У сфері інформаційних технологій в Україні відбувся справжній законодавчий прорив, ознаменований прийняттям у першому читанні проекту закону про електронну комерцію.
Вперше представники влади та інтернет-підприємці об’єднаними зусиллями розпочали регулювання ринку онлайн-комерції. Значущий прецедент: закон розробляють не лише чиновники, а й представники бізнесу, що знають проблеми ринку та способи їх вирішення.
Однією з основних цілей документа є прирівняння електронної торгівлі до традиційної. Врахування побажань самого ринку онлайн-торгівлі є визначальним фактором для легалізації практик, що використовуються Інтернет-магазинами. Основне завдання документу – дати поштовх до розвитку на внутрішньому ринку України електронної комерції, зрушити її з початкових етапів розвитку. Даний факт є показником того, що держава дійсно визнає значення інформаційних технологій для розвитку економіки, визнає де-юре ті позитивні явища у сфері, що вже давно сформувалися та існують де-факто.
Відтепер до обігу входять нові для українського законодавства терміни: електронний товар, інтернет-магазин, електронна комерція, інформаційні електронні послуги, електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а найголовніший серед них – електронна угода, або електронний правочин. Раніше держава не визнавала електронні договори нарівні з письмовими. Тепер електронна угода має ті самі наслідки, що й інші способи укладання угоди. Це одне з принципових нововведень закону. Така угода має два етапи – ідентифікація покупця та створення повідомлення, яке підтверджує укладання угоди. Створення загальних правил гри на ринку – спосіб підвищити довіру споживача до онлайн-операцій.
Мова йде не тільки про купівлю-продаж товару – електронна угода може бути пов’язана і з наданням певної інформації, інших видів послуг.
У законі розмежовані продавці й так звані постачальники послуг проміжного характеру (реєстратори доменних імен, хостинг-провайдери та інше), які не є стороною під час здійснення електронних угод.
Завдяки новому закону електронні документи будуть визнані як первинні бухгалтерські документи. Це значно спростить ведення бухгалтерського обліку онлайн-продавцями.
Дана спроба визначити спільні правила для всіх гравців Інтернет-комерції призведе до появи цивілізованого ринку з добросовісною конкуренцією. Варто відзначити, що на даному етапі більшість Інтернет-підприємців працюють поза правовим полем. Захист онлайн-покупців на законодавчому рівні позначиться на активізації продажів, оскільки довіра до Інтернет-угод підвищиться. Це дозволить повною мірою розкрити потенціал електронної комерції.
В цілому, закон повинен дати поштовх до розвитку онлайн-комерції завдяки ефективному здійсненню комерційних операцій, оперативному реагуванню на зміни ринку товарів та послуг, розширенню сфер впливу комерційних суб’єктів.
На даному етапі законопроект про електронну комерцію розроблений фрагментарно і не повністю відповідає потребам відповідних ринків. Так, він не запрацює без зміни принципів оподаткування, через які більшість ІТ-підприємств працюють «у тіні». Впровадження адекватної податкової політики щодо інтернет-магазинів дозволить створити цивілізований інтернет-роздріб.
У той же час, завдяки новому законодавчому акту в сфері електронної комерції має бути встановлений розлогий перелік можливих способів оплати та доставки товарів і послуг за допомогою електронної угоди, що має правовий статус.
Важливими нововведеннями закону про електронну комерцію з юридичної точки зору є: