16 вересня відбувся другий круглий стіл «Розрахунки онлайн: разом міняємо ситуацію», що був організований журналом «Гроші» («Деньги»). Учасники заходу обговорили зміни, необхідні для розвитку ринку платежів та гармонізації вітчизняного платіжного законодавства з нормами Європейського союзу.
Головною особливістю цього заходу стало те, що за його результатами представники українського онлайн-розрахунків вперше у своїй історії зайняли консолідовану позицію, та запропонували державі свій варіант правового регулювання галузі. Незважаючи на те, що перший нормативний акт, який регулює емісію та обіг електронних грошей, був прийнятий Нацбанком ще у далекому листопаді 2010 року, повноцінного законодавства, що відповідало б викликам часу, немає до сих пір. У зв’язку з цим, а також з підписанням Угоди про Асоціацію з Європейським союзом, видання «Гроші» організувало низку круглих столів для обговорення подальших шляхів розвитку галузі онлайн-розрахунків.
Учасниками цього заходу стали представники Інтернет Асоціації України, Українського союзу промисловців і підприємців, компаній Monexy, EasyPay, WEbMoney.UA, Інтернет Інвест, QIWI Гаманець, PayМaster.ua, iPay, «Пост Фінанс», а також вчені та експерти. У дискусії прийняли участь також народний депутат Украиїни з питань фінансів і банківської діяльності Ольга Бєлькова та представник Адміністрації Президента України, експерт з електронного управління Марія Горностай. Представники НБУ захід проігнорували.
Усі учасники круглого столу зійшлися на думці, що необхідність дерегуляції, впровадження реформ та гармонізація з нормами ЄС вітчизняного платіжного законодавства на сьогодні очевидна. Як зазначив експерт-консультант WebMoney.UA Олексій Титов: «Мова йде вже не стільки про розвиток українського ринку платежів, скільки про його спасіння». Базове законодавство часто не виконується, а Національний Банк порушує принципи конкуренції, коли віддає перевагу Global Money (система Ощадбанку), перед іншими учасниками ринку.
За результатами круглого столу було сформульовано й задекларовано єдину позицію ринку. Свої пропозиції учасники заходу також оформили у вигляді звернення, та відправили до направили до Адміністрації Президента, парламентського Комітету з фінансів та банківської діяльності, до Кабінету міністрів та Нацбанку.
Ці пропозиції зводяться до наступних тез: